Журналісти без медіа, медіа без журналістів: парадоксальна ситуація воєнної України
Чи доречно говорити про нові тенденції в медіа під час війни? Світ постійно рухається вперед і розвивається, і, на щастя, це стосується і українських медіа. Якщо якийсь журналіст каже вам протилежне, або що українські ЗМІ припинили своє існування, він не стежить за ситуацією, що склалася на даний момент.
Через війну справді припинила своє існування низка ЗМІ, але з’явилися і продовжують з’являтися нові, здебільшого в Інтернеті. Національна спілка журналістів України разом з міжнародними партнерами продовжує надавати неоціненну підтримку ЗМІ країни.
Ось деякі нові тенденції в українських медіа.
1. журналісти створюють власні онлайн-платформи
Багато журналістів, які втратили роботу, створили власні онлайн-платформи, такі як Telegram і YouTube-канали. У деяких випадках вони ставали дуже популярними і виводили журналіста на новий щабель кар’єри. Деякі журналісти просто використовують свої особисті сторінки у Facebook як засоби масової інформації. Однак такі персональні медіа, безумовно, є різновидом блогів. Було б краще, якби вона доповнювала традиційну журналістику. Я переконана, що залишатися професійним журналістом можна лише тоді, коли працюєш на професійні ЗМІ або співпрацюєш з ними.
2. Видання без ексклюзивного контенту не мають перспективи
Журналісти без медійних організацій – сумна реальність. Але ситуація ще більш парадоксальна: існують і ЗМІ… без журналістів. Багато таких видавництв зараз віддають перевагу авторам контенту, робота яких полягає у збільшенні трафіку для залучення реклами. Журналісти часто стають “зайвими”, недооціненими в усіх сенсах. Однак є один важливий нюанс: Google приписує низький рейтинг ЗМІ, які не публікують ексклюзивний контент (інтерв’ю, розслідування тощо), оскільки не вважає такі публікації вартими уваги. Такі точки не мають перспективи.
3. головна тема сьогодні – війна, але теми мирного часу не менш популярні
Звісно, читачів цікавлять військові новини, інтерв’ю з військовими експертами тощо. Але теми мирного часу також користуються попитом. Це економіка, спорт, культура, наука, стиль життя (гастрономія, мода, дизайн тощо). Наприклад, теми домашнього ремонту та дизайну інтер’єру мають величезну кількість переглядів в онлайн-медіа. Чому? Люди почали по-особливому цінувати сімейне життя та домашній затишок. Ті, хто був змушений покинути свої домівки, сумують за ними і хочуть повернутися якнайшвидше. Життя триває, незважаючи на війну.
На мою думку, стало вкрай важливо зберегти професійну спеціалізацію журналістів. Наприклад, спортивні журналісти повинні продовжувати висвітлювати спорт, а економічні – економічні новини. Сьогодні існує нагальна потреба обговорити питання відбудови України та відновлення її промисловості після закінчення війни. Щоб робити це ефективно, професійні журналісти повинні знати свою тему зсередини, стежити за тим, що відбувається у своїй сфері.
4. Зосередьтеся на фактчекінгу
Перевірка фактів є важливою і затребуваною. Наприклад, в українському інформаційному агентстві “Укрінформ” є рубрика під назвою “Фактчек”. “Укрінформ гарантує своїм читачам 100% достовірність і допомагає їм розпізнавати і розвінчувати фейки”, – йдеться в повідомленні. Агентство стверджує, що перевірку фактів здійснює група, яка входить до складу його закордонного відділу. Тренінги з фактчекінгу для співробітників редакції провели експерти інформаційного агентства AFP, яке є світовим лідером у сфері перевірки інформації, та австрійської інформаційної агенції APA.
5. Найперспективніша тема – ІТ
Майже кожне спеціалізоване ЗМІ зараз має розділ, присвячений технологіям. Крім того, в Україні з’являються нові професійні ІТ-видання. Популярність теми пояснюється тим, що ІТ є локомотивом економіки. Це буде важливо для розвитку України зараз і після війни.
6. Бізнес-контент
Ділові новини стали ще одним фокусом українських ЗМІ. Очевидно, що ця тема має важливе значення для відновлення країни. Найчастіше це будівельний бізнес, сільське господарство або індустрія гостинності. Суміжною журналістською нішею є матеріали на теми стилю життя (мода, їжа, дизайн, туризм тощо). Цей вид контенту добре ранжується в соціальному інтернеті, що сприяє залученню реклами. Як перший редактор, що спеціалізується на лайфстайл в Україні, тема трендів і стилю життя для мене особлива. Це нова ніша в українській журналістиці, яка викликає великий інтерес і має великий потенціал. Розуміння суспільних тенденцій, навіть на етапі прогнозування, є запорукою успіху бізнесу та економіки країни в цілому.
7. Кількість визначає якість
Нещодавнім явищем у світових медіа є так званий гейткіпінг (англ. gatekeeping). Йдеться про те, щоб уникати надлишку новин і ретельніше їх відбирати. Це також може збільшити кількість переглядів онлайн-медіа, в тому числі в Україні. Статті у провідних виданнях просто стають коротшими, залишаючись при цьому такими ж інформативними.
8. Ласкаво просимо, ШІ! Але жива журналістика важливіша
Вплив штучного інтелекту (ШІ) відчувається в усьому світі. Провідні ЗМІ починають впроваджувати системи управління контентом, які рекомендують резонансні теми для публікацій, підбирають теги, заголовки тощо. ШІ починає замінювати письменників. Водночас дедалі більшої цінності набуває жива журналістика, яку неможливо замінити штучним інтелектом.
Ольга Сметанська – Національна спілка журналістів України (Київ)
Переклад Гаррі Боудена
