Після оголошення мобілізації по всій Росії пройшли акції протесту матерів і дружин мобілізованих, була створена Рада дружин і матерів. Яку роль відігравали жінки в русі опору в цей перший рік конфлікту?
Тисячі активістів протестували проти війни та диктатури. Жінки поширювали підпільні брошури, організовували пікети та мирні демонстрації. Ще до вторгнення в Україну активістки регулярно виходили на площі своїх міст, протестуючи проти корупції, домашнього насильства, блокування незалежних ЗМІ та на захист політичних в’язнів. І це незважаючи на репресії з боку міліції, обурення громадськості та полювання на відьом в інтернеті.
Після 24 лютого 2022 року жінки стали не лише обличчям антивоєнних протестів, а й головною рушійною силою у вирішенні інших питань, пов’язаних з війною. Жінки допомагають українцям, яких Росія зробила бездомними; вони допомагають чоловікам, які не хочуть вбивати і вмирати; вони допомагають адвокатам, яких влада називає “ворогами”. Після 24 лютого для багатьох російських жінок все це стало важливішим за кар’єру та особисте життя.
У своєму посланні Федеральним зборам 23 лютого 2023 року Путін знову наголосив, що сім’я – це союз чоловіка і жінки і що в російському суспільстві, заснованому на традиційних православних цінностях, немає місця “західному сатанізму”.
У своєму посланні Федеральним зборам 23 лютого 2023 року Путін знову наголосив, що сім’я – це союз чоловіка і жінки і що в російському суспільстві, заснованому на традиційних православних цінностях, немає місця “західному сатанізму”.
У цій війні не лише мобілізація загрожує правам, особистій безпеці та економічному добробуту російських жінок, але й посилення традиціоналістської риторики, що супроводжує війну. Великі суми грошей, які витрачаються на військові операції, могли б бути інвестовані в добробут жінок і дітей. Уряд, очевидно, дбає про сім’ю менше, ніж про зростання армії.
Чоловіків забирають навіть тоді, коли вони мають на утриманні неповнолітніх дітей. У багатьох регіонах сім’ї змушені самі екіпірувати мобілізованих чоловіків, купуючи все за власний кошт, включаючи бронежилети. Хто подбає про сім’ї, які втратили єдине джерело доходу? Всі ці страждання лягають на плечі жінок. Багато хто з чоловіків, що залишилися в живих, хворі та непрацездатні, і саме жінкам, через відсутність державної підтримки, завжди доводиться піклуватися про них.
Крім того, економічні проблеми та соціальна криза неминуче призведуть до зростання домашнього насильства. Чоловіки, які повертаються до мирного життя, несуть із собою психологічні травми, пов’язані з війною, що часто виливаються в агресію.
5 грудня 2022 року Путін підписав новий закон про заборону пропаганди ЛГБТ+. Чи прискорила війна гендерну нерівність?
Влада прирівнює боротьбу з ЛГБТ-спільнотою до захисту суверенітету Росії. Ще до прийняття закону в парламенті проходили дебати про заборону “гей-пропаганди”, в яких обговорювалася “содомітська етика нової людини”. Цей “гріх” парламентарі називають не приватною справою, а справою держави. “Від етики воюючої країни залежить наша майбутня спільна перемога”, – заявив з цього приводу представник РПЦ. Тих, хто не приховує своєї “нетрадиційної сексуальної орієнтації”, переслідують так само, як активістів та опозиційних політиків. З початком війни в Україні багато хто виїхав з Росії, але більшість не має такої можливості.
Що означає сьогодні бути представником ЛГБТ+ спільноти в Росії під час війни?
Закон не містить точного визначення поняття “гей-пропаганда”. Це збільшує ймовірність переслідувань для значної частини населення. Мілітаристська риторика звучала вже під час обговорення законопроекту: ЛГБТ-пропаганда була визначена як серцевина війни – гібридної та духовної – яку “колективний Захід” оголосив Росії. Невдачі на місцях в Україні пов’язані з моральною деградацією; перемога над “содомією” також означає перемогу у війні.
Які акції протесту ви організовували?
За понад рік існування активістки “Феміністичного спротиву” організували десятки акцій: від жіночих маршів на початку війни до партизанських дій, коли стало неможливо виходити на демонстрації проти війни. Одне з головних завдань – подолання інформаційної блокади, в якій опинилися росіяни через військову цензуру. По всій Росії групи діють відповідно до власних протоколів безпеки та анонімно: роздають листівки про те, як уникнути мобілізації, поширюють “Женскую правду”, газету руху, та організовують акції опору.
Крім того, в Росії ми створили групи для виховання антивоєнної свідомості. Мета – об’єднати людей з антивоєнними ідеями, які не можуть вільно висловлювати свою позицію. Була створена схема психологічної підтримки, яка отримала понад 1000 звернень за допомогою.
Окремо ведеться робота в інтернеті. Ми створюємо вірусний контент: наприклад, вітальні листівки з антивоєнними фразами, які поширюємо в соціальних мережах. У соціальних мережах та через Telegram-ботів поширюємо важливі інструкції, як уникнути мобілізації, та надаємо контакти адвокатів.
Феміністичний спротив війні приєднався до онлайн-платформи Олексія Навального.
Феміністичний спротив війні приєднався до онлайн-платформи Олексія Навального.
Офіси Навального успішно використовують більш безпечну платформу TOR для зв’язку координаторів з волонтерами в Росії. Вони запросили інші опозиційні рухи відкривати свої групи на їхній платформі, і ми були першими, хто погодився. Тепер наші активісти в Росії також можуть залишатися на зв’язку і координувати свою роботу через платформу.
Як ви оцінюєте діяльність руху за перший рік існування та які перспективи бачите на майбутнє?
Як ви оцінюєте діяльність руху за перший рік існування?