Марті, ти там?

Коли я тобі востаннє дзвонив, щоб узгодити вибір учасників і учасниць для Міжрядків, щось нас перервало посеред розмови. Добру хвилину я говорив у порожнечу, поки не зрозумів, що на іншому боці вже тебе немає. 

Сьогодні я говорю у порожнечу саме тому, що на іншому боці вже ти. 

Читаю цю фразу і сподіваюся, що Марта запропонує мені її видалити як безглузду, коли я надішлю їй свій текст до редакції. А коли я отримаю його назад, я повністю його видалю. Нічого з того, що я коли-небудь писав, я б не відмовився віддати. 

Якщо за зразком ініціативного досвіду існує й ініціативна особистість, у літературі нею була для кількох поколінь саме Марта. Як університетська педагогиня, лекторка, журі та редакторка, вона невтомно приділяла увагу сотням молодих людей і тисячам їхніх текстів, які довгі роки читала, коментувала і вводила у «велику» літературу. Говорю з особистого досвіду – моя перша рецензія для Фрактал пройшла її клавіатурою. Марта була однією з причин, чому я після бакалаврських іспитів вирішив продовжити навчання у Перемишлі. 

Саме на її семінарах і лекціях я разом із багатьма іншими студентами і студентками зрозумів, що існують два способи читання: перед предметом Мартіна Слов’янська література після 1989 року і після нього. Наприкінці нашого першого спільного семестру я в дусі подякував їй: з усім, що я до того прочитав, я міг почати знову. Коли я повернувся до художньої літератури, яку позичав під час гімназії, мені здавалося, що до тих романів додалися нові сторінки.  

Відхід Марти – не лише болісна втрата для її близьких, а й для всієї домашньої літературної культури. Про те, що це не порожня фраза, свідчать вже перші відгуки на повідомлення, яке мені важко прийняти. Марта була неповторною літературно-критичною особистістю, але крім того, вона стала в сучасній словацькій літературі в найкращому розумінні слова інституцією. Універсальність у мистецькій сфері – це трохи необхідність, але Марта ніби розширювала межі можливого. Крім написання власної художньої літератури, вона займалася майже всім, чим можна займатися у літературі – і з захопленням, на яке ми не могли навіть наблизитися, навіть ми, молодші на цілу генерацію чи більше. 

Перелічити усі її активності означило б подвоїти обсяг цього тексту. Я не знаю нікого іншого, хто б формував словацьку літературу через покоління: від Nicol Hochholczerovej до Maroša Krajňaka і до Карола Горака. Її внесок у словацьку літературу неможливо переоцінити. Я не перебільшу, якщо напишу, що без її роботи словацька проза останнього десятиліття була б іншою, ніж ми її читали після безлічі редакцій рукописів, зворотних зв’язків на літературних конкурсах і майстернях творчого письма для починаючих авторів. 

Чотири з десяти книг у цьому році у десятці Anasoft litera містять ім’я Марти у тиражі. Але що важливіше – у кожному з цих текстів можна впізнати її вимоги до художньої мови. Якби так і далі з успіхом «її» текстів йшло, рано чи пізно її діяльність потрапила б до об’єктиву антимонопольного управління. (Іноді я це на іспитах у неї пробував і з жартом.)

Як аспірант я сидів за дві або три кабінети від її кабінету. Що стосується того, як часто ми зустрічалися в університеті й поза ним, ми обидва відчували, що можливостей для «справжньої» розмови ніколи не буває забагато. Коли ми дзвонили один одному, це рідко тривало менше ніж тридцять чи сорок хвилин, але все одно цього якось було замало. Говорити з Мартом про особисте життя було іноді ще захоплюючіше, ніж розмірковувати про літературу. 

Тиждень тому я отримав від неї лист. Вона писала про недавню відпустку, про рукописи, над якими працює, і про плани, які має попереду. Наприкінці серпня ми мали разом поїхати на літню школу літератури. І так, наприкінці вона додала: «З нетерпінням чекаю зустрічі, вірю, що нарешті зможемо краще поспілкуватися.» 

Я теж цього сподіваюся, хоча, ймовірно, це станеться пізніше, ніж ми обидва передбачали. До того часу у нас залишаться тексти – не лише ті, що вона залишила після себе, а й ті, що завдяки Тобі ще тільки з’являться. 

Марті, ти нам буде дуже не вистачати. 

До останньої крапки.