Високий ялівець о 4:36

Хоча ми вже трохи повторюємося, але знову треба констатувати: ситуація в чеській культурній політиці дуже серйозна. І абсурдна. Наведімо навмання події останнього часу: До Ради Чеського радіо на шість років обрали інфлюенсера Якуба Їру, зокрема промоутера шоу Clash of the Stars, — творець безглуздя тепер спільно ухвалюватиме рішення про роботу, бюджет і вибір директора суспільного радіо. Міністр культури Ото Клемпір не надав грант проєкту на вшанування 17 листопада. Відбіркова комісія, яка має ухвалити рішення щодо нового керівництва Національної галереї і яку особисто призначив міністр, має прямі зв’язки з ринком мистецтва, а у ній відсутні як профільні організації, так і академічна спільнота. Міністр культури ухвалив рішення про позапланові фінансові перевірки в усьому секторі, особливо членів Асоціації незалежних театрів. Згодом на офіційному профілі у Facebook він публікує дописи із заголовками «Хто отримує гранти, мусить бути готовим і до перевірки. Без винятку», розвиваючи наратив про кумівство та ймовірну упередженість експертних комісій. Зрештою, аргумент фінансової перевірки любить використовувати й прем’єр-міністр Бабіш щодо суспільних медіа, коли на своєму профілі у Facebook стверджує, що «люди мають право знати, як розпоряджаються їхніми грошима», ніби фінансування та подальший звіт про нього не були публічними. Також було оприлюднено грантовий конкурс для літературної періодики, у якому зазначається, що «політичні новини, коментування поточних політичних подій та інша політична публіцистика, предметом якої переважно не є література, не вважаються змістом, що відповідає цьому конкурсу». Отже, висловлюватися щодо політичної ситуації буде неможливо, не наражаючись на репресії. Про взаємопов’язаність політичного та мистецького світу, мабуть, не потрібно писати ще одну дисертацію. І це навіть без згадки про заплановану поправку до закону про аудіовізуальну сферу, де загрожує повна заміна правління Державного фонду аудіовізуальної сфери та скорочення бюджетних рамок на мільярд крон.

А потім настав п’ятниця, 23 жовтня, коли в парламенті раптово почали розглядати пропозицію чинної урядової коаліції про скасування зборів для Чеського телебачення та Чеського радіо. Громадянське суспільство майже одразу мобілізувалося, і вже після тринадцятої години люди почали збиратися на Малостранській площі біля Палати депутатів. Ініціатива «Суспільноправні медіа» на надзвичайній пресконференції оголосила про свої подальші кроки, зокрема про страйк, і готуються масштабні протести, які, найімовірніше, досягнуть кульмінації саме під час святкування 17 листопада. 

Мені вдалося приїхати на площу вже рано-вранці. Я слухала, як готуються жорстокі скорочення, як відбудеться радикальне обмеження програм і масові звільнення; лунали побоювання, що закон може суперечити Європейському акту про свободу медіа. І було холодно. Настрій «остаточно зіпсувався» в момент, коли голова SPD та головуючий на засіданні Томіо Окамура встановив фіксований час завершення дебатів — 4:36 ранку, і так це число стало новим символом нинішньої кризи.

У соцмережах, в електронних листах депутатам, на заповненій Староміській площі в неділю, 25 жовтня, а також за допомогою інших запланованих демонстрацій і страйку — словом, будь-яким доступним способом — широке громадянське суспільство та культурна спільнота знову мобілізуються, намагаючись якщо вже не зупинити нинішню ліквідацію вільної культури й медіа в Чехії, то принаймні голосно висловити незгоду. Самоорганізація та колективні переговори — єдиний інструмент, який ми наразі маємо в розпорядженні. Настрій на п’ятничному протесті був чудовий, особисто я залишалася до половини четвертої ранку, а в трамвай сіла лише тоді, коли на імпровізованій сцені почали читати слем. Я винесла звідти якщо вже не надію, то принаймні мелодію колективно співаної народної пісні Vysoký jalovec, яка краще за прем’єрське порівняння демонстрації з нападом на Капітолій передає настрій нічних вулиць Праги. 

Авторка — літературна редакторка Revue Prostor.

Текст є частиною проєкту PERSPECTIVES — нового бренду незалежної, конструктивної та багатоперспективної журналістики. Проєкт фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та позиції є поглядами й заявами автора(-ів) і не обов’язково відображають погляди та позиції Європейського Союзу або Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Європейський Союз і EACEA не несуть за них жодної відповідальності.