За хлібом.
Наші випуски також доступні у вигляді подкасту в Архіві культурного мовлення! Слухайте тут.
8-годинний робочий день – це не якась природна істина, а результат тривалої кривавої боротьби за трудові права з 1880-х років. Її досягненнями є 2-денні вихідні, соціальне забезпечення та пенсії, а також багато іншого. Але ці досягнення підриваються, незважаючи на загальноєвропейський дефіцит робочої сили. Одним з винуватців цього є модель гіг-економіки, яка обіцяє гнучкість, але насправді пропонує нестабільність.
За останні кілька десятиліть представництво робітників в усьому світі зменшилося. По всій Європі були скасовані колись зрозумілі закони про охорону праці, а в США деякі штати легалізували дитячу працю.
Економіка гігів вже давно підриває традиційну зайнятість, але ковідні локдауни лише посилили цю проблему. Вони також змусили мільярди людей, які не мали привілею працювати з дому або взагалі працювати, боротися з трагічними наслідками вірусу для здоров’я.
Молоді люди в ЄС були серед тих, хто найбільше постраждав від пандемії, втративши роботу, зазнавши фінансової нестабільності та проблем із психічним здоров’ям. У 2020 році рівень зайнятості серед молоді в ЄС знизився на 2,8%, і він все ще відновлюється. Найгірше це позначилося на Португалії, Болгарії, Латвії, Чехії та Польщі. Тож нове покоління скептиків ставить питання: для чого ми взагалі працюємо?
Оскільки характер роботи кардинально змінився після пандемії, представники покоління Z та міленіали змушені працювати набагато більше, ніж їхні колеги-бумерів на аналогічних посадах, і за набагато меншу винагороду. Одне з досліджень показує, що представники покоління Z менш схильні шукати підвищення, бо не хочуть працювати понаднормово, і менш схильні залишатися на незадовільному робочому місці, особливо коли вони мають менше сімейних зобов’язань, ніж попередні покоління у тому ж віці.
А ґендерний розподіл праці все ще призводить до того, що жінки недостатньо представлені на ринку праці, а їхні обов’язки з догляду не оплачуються і не визнаються. У 2022 році Європейська комісія представила Європейську стратегію догляду, яка обіцяє підтримати неформальних опікунів та запровадити вищі стандарти для працівників сфери догляду. Коли мова йде про роботу по догляду, демографічно це часто жінки-мігрантки, які вже є найвищою мішенню для торгівлі людьми та трудової експлуатації. По всій Європі відчувається гостра нестача працівників по догляду, але міграційна політика стає все більш і більш виключаючою.
Дякуємо Бібліотеці ІУВР за організацію дискусії!
Гості
Марина Твердоступ – економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WIIW) та експерт з Естонії. Її дослідницькі інтереси охоплюють різноманітні питання ринку праці, включаючи гендерну нерівність, мобільність робочої сили та інтеграцію іммігрантів.
Петер Цундерлік – історик, доцент Університету ім. Етвеша Лоранда в Будапешті та науковий співробітник Інституту політичної історії в Будапешті. Сфера його інтересів – ліворадикальні рухи, пам’ять про Радянську республіку та соціальні історії 19-20 століть. Він приєднується до нас онлайн.
Петра Главачкова – стипендіатка програми Мілени Єсенської з журналістики в Інституті наук про людину у Відні, досліджує парадоксальне визволення жінок за соціалізму на прикладі жінок-архітекторів у Чехословаччині.
Творча команда
Река Кінга Папп, головний редактор
Мерве Ак’єль, арт-директор
Сільвія Пінтер, продюсер
Жофія Габріелла Папп, цифрова продюсерка
Сальма Шака, письменниця-редакторка
Пріянка Хутченрайтер, асистентка проекту
Менеджмент
Герман Рісснер, виконавчий директор
Юдіт Чікос, менеджер проектів
Чілла Нагіне Кардос, адміністратор офісу
OKTO Crew
Сенад Гергіч, продюсер
Лія Хохедлінгер, відеозапис
Марлена Штольце, відеозапис
Клеменс Шмідбауер, відеозапис
Річард Брусек, звукозапис
Постпродакшн
Мілан Голович, редактор діалогів
Нора Рушкай, відеомонтажер
Іштван Надь, постпродакшн
Мистецтво
Віктор Марія Ліма, анімація
Корнелія Фрішауф, тематична музика
Титри та субтитри
Юлія Собота, Даніела Унівазо, Марс Заславський, Марта Фердебар, Олена Єрмакова, Фарах Айяш
Це ток-шоу є продуктом Display Europe – платформи для обміну контентом, що пропонує матеріали про політику, культуру, суспільство та багато іншого.
Відмова від відповідальності
Ця програма спільно фінансується програмою Європейського Союзу “Креативна Європа” та Європейським культурним фондом.
Важливо зазначити, що погляди та думки, висловлені в цьому документі, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань освіти і культури (ЕАСЕА). Ані Європейський Союз, ані Європейське агентство з питань освіти і культури не несуть за них відповідальності.
